Зоряний пил іскриться, золотом в світлі летить,
Мандрівник у Світі Пізнань… Вічність його манить.
Погляд крізь товщу століть, меч у руці міцний,
Лицар, що співає про Світло, охоронець віковий.
Вічності сни пливуть, наповнені вогнем Любові,
Там, де народження Світу, сяяти зорі готові.
Часу немає, лиш Вічність свій погляд береже,
Світлом думок всіх Вічних Світів узори пряде.
Зірковий пил іскриться, світлом сяє в очах,
Часу немає, лише крила, світла легкий розмах.
Зоряниця нового Світу — серця зогріє вночі.
На відстані усмішки, Світ — новий почне політ.
