Стиль високої культури Буття
Є часи, коли розкіш потрібно було показувати.
Вона мала впізнавані імена, коштовності, адреси, автомобілі, бренди, правила етикету й речі, які без слів повідомляли світові про статус їхнього власника. Але сьогодні саме поняття розкішного стилю життя змінюється. Ми живемо у світі, де майже все можна купити, сфотографувати, продемонструвати й перетворити на символ успіху. І, можливо, саме тому справжньою розкішшю дедалі більше стає те, що неможливо придбати одним платежем.
Смак.
Культура.
Гідність.
Внутрішня свобода.
Витонченість відчуттів.
Якість присутності.
Уміння красиво проживати власне Життя.
Саме це я називаю Високим Смаком Життя.
Він не визначається кількістю дорогих речей. Він проявляється у тому, як ти живеш із тим, що маєш.
Не бренд на твоєму одязі, а відчуття себе у ньому.
Не кількість країн, які ти відвідала, а здатність побачити, відчути й запам’ятати місце.
Не бездоганно сервірований стіл для гостей, а чашка, з якої ти п’єш ранковий чай, коли тебе ніхто не бачить.
Не найдорожчий парфум, а аромат, який став продовженням твоєї присутності.
Не розкішний інтер’єр, а Дім, у якому твоєму тілу, погляду й Душі добре.
Не кількість знайомств, а якість людей, яких ти допускаєш у свій внутрішній світ.
Не демонстрація успіху, а свобода вибирати, як, де, з ким і заради чого ти живеш.
Від красивого життя до високої культури Буття
Колись словом «шляхетність» позначали приналежність до певного соціального стану. Але з часом воно набуло значно глибшого сенсу. Шляхетною ми називаємо людину, у якій є гідність без зверхності, витонченість без манірності, сила без грубості, достаток без демонстративності, освіченість без інтелектуального снобізму, краса без необхідності конкурувати і свобода, яка не порушує свободу іншого.
Саме цю якість я хочу зберегти і назвати її: Високою культурою Буття.Бо це вже не про походження, не про виховання.
Це про те, якої якості стає Життя, коли людина свідомо формує спосіб свого буття у світі.
Жінка високої культури Буття не грає роль «леді».
Вона не намагається відповідати чужому образу ідеальної жінки.
Їй не потрібно постійно виглядати дорого, говорити правильно, демонструвати бездоганність або справляти враження.
Навпаки.
Її вишуканість поступово стає настільки природною, що майже перестає бути помітною як окрема риса.
Вона проявляється у виборі.
У тому, що ця жінка читає і чим живить свою Свідомість.
У тому, яку музику впускає у свій простір.
У тому, про що говорить за вечерею.
У тому, як поводиться зі своїм тілом.
Як витрачає гроші. Як приймає гостей.
Як подорожує.
Як працює.
Як сперечається.
Як мовчить.
Як відмовляє.
Як дякує.
Як торкається.
Як любить.
І навіть у тому, як вона завершує те, що більше не є частиною її Життя.
Це вже не просто естетика. Це Культура Буття.

Смак, як здатність розрізняти
Високий Смак Життя починається з дуже тонкої здібності: розрізняти.
Дороге — і цінне.
Модне — і красиве.
Красиве — і справжнє.
Велику кількість — і достаток.
Інформацію — і знання.
Освіченість — і мудрість.
Увагу — і вторгнення.
Силу — і домінування.
Вплив — і маніпуляцію.
Близькість — і залежність.
Любов — і володіння.
Відпочинок — і втечу від себе.
Здатність розрізняти поступово формує Смак. А Смак, перенесений із речей на саме Життя, народжує якість Буття. Тому високий смак = це не лише знати, яке вино вибрати до вечері, який художник створив картину або який кашемір вважається найкращим.
що варте мого Часу;
кому я відкриваю свій Простір;
на що витрачаю свою Енергію;
що впускаю у свою Свідомість;
які стосунки називаю Любов’ю;
і яке Життя я більше не погоджуюся проживати.

Розкіш як якість проживання
Мені подобається думати про сучасну розкіш не як про кількість, а як про якість проживання Життя.
Можна мати сто речей і не любити жодної.
А можна мати одну сукню, у якій тобі неймовірно добре.
Можна відвідати двадцять країн і майже не побачити їх.
А можна провести один вечір у маленькому незнайомому місті, почути музику з відкритого вікна, випити келих вина на площі, і пам’ятати цей вечір усе життя.
Можна мати тисячі контактів і не мати людини, якій хочеться зателефонувати о другій ночі.
Можна мати величезний будинок і не відчувати Дому.
Тому сучасна розкіш для мене це:
мати Час і бути присутньою у ньому;
мати Простір і вміти наповнювати його Красою;
мати Гроші й перетворювати їх на Свободу;
мати Знання й зберігати цікавість;
мати Голос і використовувати його зі змістом;
мати Силу й поводитися з нею делікатно;
мати Любов і насолоджуватися нею без володіння.
І найголовніше мати своє Життя і справді жити його.

Звички високої культури Буття
Мені цікаво:
Які маленькі щоденні звички поступово створюють Життя високої якості?
Я бачу їх у п’яти великих просторах.
Моє Тіло. Мій Дім. Мої відчуття. Мій ритм. Моя повсякденна Краса.
Це мистецтво відчувати Смак Життя.
Моя Воля. Мої рішення. Мої межі. Моє слово. Моя здатність створювати й завершувати.
Це мистецтво надавати своїм Діям Ваги.
Мої гроші. Мої знання. Мої здібності. Мої ресурси. Моя свобода вибору.
Це мистецтво розширювати можливості свого Життя.
Мій Голос. Моя Свідомість. Моя мова. Моя культура. Моя присутність у суспільстві.
Це мистецтво залишати після себе Якість.
Моя відкритість і близькість. Моє Серце. Моє кохання. Моя здатність бачити Іншого, торкатися його Життя і водночас залишати йому свободу.
Це мистецтво створювати такий простір Любові, у якому ніхто не повинен ставати меншим, щоб інший відчував себе більшим.
У кожному з цих п’яти просторів є свої звички. Звичок високої культури Буття.
І тут без вимог до себе, без стати «правильною», і точно без правил, за якими можна визначити, хто достатньо вишуканий, а хто ні. Це запрошення підняти Якість власної Повсякденності. Тому що Високий Смак Життя створюється з деталей.
З того, як ти починаєш ранок.
Як вибираєш речі.
Що читаєш перед сном.
Як поводишся зі своїми грошима.
Як дивишся на людину навпроти.
Як реагуєш, коли тобі заперечують.
Як ставишся до чужої праці.
Як входиш у простір.
Що залишаєш після себе.
І ким стаєш тоді, коли тебе ніхто не бачить.
Бо справжня Вишуканість починається саме там.
У твоїх стосунках із власним Життям.
Високий Смак Життя = це коли Краса перестає бути декорацією і стає способом жити.
Коли Гідність стає способом діяти.
Коли Достаток стає способом розширювати Свободу.
Коли Культура стає способом впливати.
Коли Любов стає способом торкатися іншого Життя.
Я ЖИВУ.
Я ДІЮ.
Я БАГАТІЮ.
Я ВПЛИВАЮ.
Я ЛЮБЛЮ.
Одна велика практика:
навчитися не просто мати красиве Життя, а бути Людиною, Присутність якої робить Життя красивішим.
Gold Ananda_Людмила Король